Грип відомий людині біля 2500 років, бо саме тоді Гіппократ вперше описав захворювання подібне до нього. Багаторазові описи епідемій цієї хвороби зустрічаються і у середні віки.

Найвідоміша і найбільша пандемія грипу «іспанка» у 1918 році забрала до 40 мільйонів людських життів. За 2 роки цією формою грипу переболіло 40% населення Землі. Пандемії відмічаються протягом усього 20-го століття: у 1947, 1957 (азіатський грип), 1968 (гонконгівський), 1974 роки, у 21 столітті 2009 (свинячий).

Пандемія (з грецького – всенародне явище) – епідемія високої інтенсивності, що охоплює населення країни, декілька країн або континентів. (Популярна медична енциклопедія. – М., 1971).

  Епідемія – широке розповсюдження заразної хвороби, що значно перевищує звичайний зареєстрований на даній території рівень захворюваності.

  Серйозні епідемії грипу спостерігались у 1972, 1976, 1989 та 1999 роках. Взагалі епідемії ніколи не припинялись. Щорічні спалахи грипу уражають від 5 до 20% населення світу.

Актуальність проблеми боротьби з грипом і гострими респіраторними захворюваннями відзначається низкою епідеміологічних закономірностей, які притаманні даній інфекції: масовістю захворювань, легкістю передачі інфекції повітряно-крапельним шляхом, загальною сприйнятливістю до цього захворювання, нетривалий імунітет (6-12 місяців) та неперервною можливістю вірусу грипу до утворень нових варіантів, здатних викликати як епідеміологічні, так і пандемічні спалахи.Учених усього світу здавна цікавила таємниця виникнення грипу. Проте тільки у 1933 році було встановлено, що грип спричиняється вірусом за розміром 70-90 мілімікронів.
                                                                           Особливості розвитку інфекції

   Вірус – збудник грипу – дуже підступний. На відміну від багатьох інших він ніколи не зникає, він завжди серед нас.

  Грипом найчастіше заражаються від хворого через найдрібніші краплинки слини, яка розбризкується під час розмови, кашлю, чихання.

  Вірус грипу вражає клітини дихальних шляхів. Потрапивши в клітину, вірус змушує її синтезувати за дуже короткий час на безліч подібних їй частинок. Звідси зрозуміло, чому від моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших ознак хвороби минає так небагато часу.

  Клітини дихальних шляхів, в яких розмножується вірус, швидко гинуть, відокремлюються від слизової оболонки, розпадаються, відкриваючи шляхи інфекції в більш глибокі тканини. При цьому звільняється багато вірусних частинок. Деякі з них всмоктуються в кров, викликаючи загальне отруєння організму, а чимало потрапляє у зовнішнє середовище під час розмови, кашлю та чхання. Краплини слизу разом з вірусом поширюються на відстань до 2-3 метрів. Цим пояснюється швидке зараження грипом взагалі і особливо в місцях великого скупчення людей.

  Вірус грипу не стійкий проти високої температури. Вже при 50оС втрачає свої властивості через 20 хвилин.

  Сьогодні відомо 3 типи вірусів грипу. Їх умовно позначають літерами латинського алфавіту – A, B, C. Епідемічні спалахи грипу та пандемії найчастіше спричиняють віруси типу А, час від часу – віруси типу В (але глобального поширення хвороба при цьому не набуває). Вірус грипу С рідко зумовлює епідемічні спалахи (майже виключно серед дітей). Перебіг хвороби, як правило, легкий.

                                                         Основні симптоми інфекційних захворювань

Що треба знати про грип та гострі респіраторні захворювання, чим вони відрізняються, які подібні симптоми їм притаманні представлено в таблиці .